|
Ольга Шиганська, ведуча прес-конференції : Шановне панство! Вітаю вас від імені оргкомітету Навколосвітнього Каравану «ІНТЕРКУЛЬТУРА». Ірина Шмиголь, член міжнародного оргкомітету Каравану: Спочатку хотілося б сказати про головну ідею нашої роботи. І ми вирішили зробити це піднесено-натхненно. Слово “Культура”, за походженням із давніх мов, означає культ Світла. Не всі володіють здатністю зовнішнього вираження мистецтва, але кожен має в сутності своїй можливість усвідомлення Прекрасного. Єднання людства відбудеться на теренах істинної краси, на теренах справжнього знання установляться стосунки між народами. І справжнім провідником буде міжнародна мова знання і краси мистецтва. У внутрішньому будівництві нашому невтомно ми повинні під благим знаком просвіти вносити культуру та знання в широкі народні маси, вносити твердо і дієво, пам’ятаючи, що зараз на нас очікує справа, суть якої зрозуміла. Ми повинні пам’ятати, що піднесений образ краси та знання вилікує людство від розпущеності думки, вдихне в нього основи надбання особистого та суспільного, відкриє сутність творчості і в найкращому розумінні вкаже народу шлях високих досягнень духу. Для цього людству треба проявити взаємну доброзичливість, єдність та повагу до численних шляхів духовних пошуків, до співробітництва. Прості і зрозумілі слова людські, але ще простіша й зрозуміліша загальнолюдська мова творчості у всій її таємничій переконливості. Мистецтво та наука – ці два двигуни є тією досконалою міжнародною мовою, якої потребує спантеличене метушливе людство. Замкнені книгосховища – як обернені до стіни картини, так поза життям часто стоять мистецтво та знання. Творчість – це молитва духу. Мистецтво – серце народу. Знання – мозок народу. Тільки серцем і мудрістю може об’єднатися і зрозуміти одне одного людство. Ми можемо вважати, що виявлення індивідуальності різних народів вимагає й різних форм. Але одна умова непохитна назавжди: умови життя не лише повинні бути цивілізованими, але й повинні носити ознаки культури. А як же перенести в життя це розуміння культури? Звісно, не на словах і захмарних проектах. Тільки свідомою працею можна досягти життєвих наслідків. Прийдешні жнива всіх забутих можливостей розквітнуть лише на теренах свідомого устремління. Творчістю і знанням ця реальність культури займе головне місце в житті. Саме тепер треба зібрати всі сили фізичні й духовні для зосередженої роботи. І кожен працівник не повинен думати, що він незначний, але саме кожному відкритий шлях найвищого досягнення. Не Вавилонську вежу будує людство. Воно хоче вмістити, прикрасити та укріпити прекрасне життя, яке судилося йому. І думки, чисті, як голуби, вже літають по всьому світу. Відкривши очі красою, викликаючи молоді сили до широкого кругозору, ми вирішуємо свою долю. Серед насправді важкої боротьби народи починають розуміти, чому практично й вигідно висувати й охороняти скарби культури. Вони починають розуміти, що це нове ствердження буде побудоване лише за цими ієрогліфами мудрості. Бо минуле – лише вікно в майбутнє. Через це вікно прийде світла радість можливості принести друзям нові, мирні знахідки Культури. І якщо шляхи спілкування понесуть для обміну не пушки й отруту, а красу і знання, то можна собі уявити, як рука не підніметься знищити ці дарунки Світла. Всі можливості нижніх шляхів уже були використані. Ми маємо чудові отрути. Маємо знищуючі вибухи. Маємо смертельні теплові промені. І ножі так загострені, що можуть проникнути в будь-яке серце. Який урочистий апофеоз руйнування! Повинно було пройти біля двох тисяч років, аби досягти такої досконалості ворожості. Обговорювати мир за столом, під яким лежить найкращий динаміт, не дуже приємно. І неможливо допомогти людству, доки народи не звернуться до правильних пошуків миру. Ми пам’ятаємо, що в давнину на час проведення спортивних олімпіад припинялися війни. Чи не спробувати нам шляхом культури внести мир в існування планети? Краса та мудрість. Саме молитва духу піднесе країни на сходинки величі. Відмовляючись від егоїзму, якщо будемо не тільки самі йти шляхом Прекрасного, але й будемо всебічно відкривати його близьким, ми вже будемо виконувати найближчу задачу освітлення Культури – сходження духу. Поєднаємося невидимими проводами духу. Вас кличемо. До вас звертаємося. В ім’я краси і знання з’єднаймося!
Сьогодні – надзвичайний день. Розгортається подія, рівній якій в історії людства не було. Міжнародне Молодіжне Творче Об’єднання «GAUDEAMUS» винайшло, а точніше – синтезувало нову форму міжнародної співтворчості на теренах мистецтва, науки та культури. Його проект – Навколосвітній караван «ІНТЕРКУЛЬТУРА» – являє собою олімпіаду творчості в найширшому сенсі цього слова. Але це – не звичайна олімпіада. Вона не є змаганням, а є ще не баченим досі святом, святом взаєморозуміння. Це – новий просвітницький формат доступу до знань та культурних надбань. Поєднавши в собі національне й позанаціональне, Караван являє собою новий підхід в організації та проведенні фестивалів, який включає в себе паралельний розвиток двох напрямків. Перший – це презентація вербальних, мовних видів мистецтв: поезії, традиційного театру, пісні, опери, мюзиклу, фестивалю мов та алфавітів… Другий – це презентація тих видів мистецтв та творчих проявів, які можна сприймати як МІЖНАРОДНІ МОВИ, ЩО НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ПЕРЕКЛАДУ: фестивалі музики; скульптури; танцю; спорту; моди та краси; ремесел; коміксу й плакату; настільних і розвиваючих ігор; дитячої творчості; квітів; цукерок, тортів та солодких фантазій; домашніх тварин; циркового мистецтва й оригінального жанру; анімаційного та німого фільму; вуличного театру та пантоміми й інші. Тільки уявіть собі: грандіозні паради фестивалів! Усі подальші заходи у межах Каравану також будуть наповнені фестивальним святковим духом. Концерти, виставки на відкритих міських майданах; лекції-зустрічі, майстер-класи відомих діячів культури і педагогів у вищих навчальних закладах та школах; зустрічі з молоддю, дітьми та батьками; семінари для педагогів і вихователів, для бізнесменів та комерсантів; круглі столи, форуми та асамблеї для наукових і соціальних працівників, релігійних діячів, політиків та представників влади; прес-конференції з журналістами. І все це буде крокувати по всьому світу: від Лапландії до Патагонії, через Гану, Узбекистан, Коста-Рику. Загалом 112 країн візьмуть участь у Каравані. На відміну від спортивних олімпіад, які відбуваються раз на чотири роки, ця олімпіада йтиме від країни до країни протягом 12 років безперервно. Цей фантастичний за змістом проект буде доступним для кожного: немає вікових обмежень (у якій спортивній олімпіаді могли б узяти участь трирічні діти або поважні 90-річні дідусі або бабусі?), немає обмежень за статтю, соціальним статусом, релігійною приналежністю, політичними уподобаннями тощо. Учасники підготовчих акцій з усіх континентів сформують міжнародний простір творчості й співробітництва – яскравий фестиваль культур, який пройде караваном, залишаючись завжди і скрізь доступним на сторінках мережі “INTERNET”. Кожен його крок буде висвітлюватися на сайті Каравану мовою країни, де він проходить, та міжнародною мовою есперанто, з якої інформація оперативно перекладатиметься національними мовами країн-учасниць. А зараз я хочу представити вам організаторів Каравану: Володимир Сорока – ініціатор, рушійна сила та генеральний продюсер Каравану; голова міжнародного оргкомітету Каравану, засновник та керівник Міжнародного Молодіжного Творчого Об’єднання «GAUDEAMUS»; автор проекту «НАБАТ-ЗАХИСТИ КУЛЬТУРУ», засновник і керівник Міжнародного Центру Розробки та Впровадження Передових Комунікативних Технологій; композитор, диригент, засновник та керівник міжнародної музичної студії звукозапису “Magpie production” (м. Стокгольм, Швеція); організатор і продюсер міжнародних фестивалів культури; автор міжнародного підготовчого етико-лінгвістичного курсу «SEPTIMA». Юрій Сорока – член міжнародного оргкомітету Каравану; керівник Дитячо-Юнацького Напрямку Міжнародного Молодіжного Творчого Об’єднання «GAUDEAMUS»; педагог, співзасновник і консультант-розробник Творчої Лабораторії Міжнародного Центру Розробки та Впровадження Передових Комунікативних Технологій; представник Міжнародної Скаутської Ліги в Україні; співавтор та керівник міжнародного проекту «Дружба без кордонів», співзасновник та координатор міжнародного руху «Дітям планети – спільну мову!». Михайло Лінецький – член міжнародного оргкомітету Каравану; представник UEA Всесвітньої Есперанто-Асоціації (в офіційних стосунках з ООН та ЮНЕСКО) в Києві; голова Cпілки підтримки та захисту української культури «Espero»; представник Міжнародного Молодіжного Творчого Об’єднання «GAUDEAMUS» у зв’язках із UEA; головний консультант міжнародного оргкомітету Навколосвітнього каравану «ІНТЕРКУЛЬТУРА» по зв’язках із мовно-культурними комісіями Європарламенту і ЮНЕСКО. Євгенія Словачевська – член міжнародного оргкомітету Каравану; заступник голови Cпілки підтримки та захисту української культури «Espero»; редактор всеукраїнського журналу «Есперанто дітям»; провідний інструктор-консультант міжнародного оргкомітету Каравану з лінгвістично-гуманітарних питань та виховання. Ірина Шмиголь – член міжнародного оргкомітету Каравану; офіційний представник Міжнародного Молодіжного Творчого Об’єднання «GAUDEAMUS» у зв’язках із міжнародними громадськими рухами та організаціями; референт голови міжнародного оргкомітету Каравану; представник прес-служби Каравану. Ольга Шиганська – член міжнародного оргкомітету Каравану; офіційний представник Міжнародного Молодіжного Творчого Об’єднання «GAUDEAMUS» у зв’язках із ЗМІ; керівник відділу з організації прес-конференцій міжнародного оргкомітету Каравану. А тепер – більш детально про сам Караван.
Протягом багатьох років створювалося підґрунтя для втілення проекту Навколосвітнього каравану «ІНТЕРКУЛЬТУРА». Його витоками можна вважати перші проекти Міжнародного Молодіжного Творчого Об’єднання «GAUDEAMUS» 1997-99 років: «Арт-Вавилон», «Студентський Вавилон», «Продюсерський Острів». Проект «Навколосвітній Караван «ІНТЕРКУЛЬТУРА» розроблявся з 1998 року як культурно-просвітницька акція всесвітнього масштабу. Зараз міжнародний оргкомітет Навколосвітнього Каравану для забезпечення міжнаціональних інформаційно-комунікаційних потреб Каравану по всьому світу використовує розвинену впродовж 118 років і підсилену в останні роки мережею Інтернет інфраструктуру сотень регіональних та 214 міжнародних і національних есперанто-академій, інститутів, шкіл, музеїв, бібліотек, клубів, фондів, служб, центрів, підприємств, комітетів, організацій, ліг, асоціацій та товариств. Так, його підготовка в значній мірі спиратиметься на співробітництво з низкою міжнародних об’єднань, працюючих під егідою UEA (в офіційних стосунках з ООН та ЮНЕСКО, рік заснув. 1908). Перераховувати не буду – всі вони подані у ваших пакетах. Я хочу подякувати Володимиру за його проект. Ми чекали на нього. Більш амбіційного та водночас ретельно обґрунтованого проекту я, наприклад, ще не зустрічав ані в Україні, ані за її межами. Мені особисто, як представнику найстарішої у світі міжнародної миротворчої організації, приємно усвідомлювати, що та праця Володимира по успішному втіленню його усіляких неймовірних міжнародних культурологічних проектів, які я мав нагоду спостерігати з 1985 року у Ничіпорівці Яготинського району, Москві, Стокгольмі, зараз має таке гарне логічне продовження у вигляді цілком досконалого, зрілого, реального проекту Навколосвітнього Каравану «ІНТЕРКУЛЬТУРА».. Скажу ще таке – так само, як і я, на цей проект з нетерпінням чекають представники УЕА в 112 країнах світу, чекають, щоб оперативно створювати умови для його втілення. Одним із козирів цього проекту я вважаю ту легкість, з якою він нейтралізує в націях страх автентично національного розгублення, такого поширеного сьогодні не тільки у Європейському регіоні, а й у цілому на планеті. На рівні народної дипломатії він нейтралізує агресію численних народів по відношенню до тих мов, що взяли на себе тягар називатися міжнародними, створюючи тим самим політичний та економічний тиск на держави, чиї мови не претендують на роль міжнародних. Історично склалася ситуація, коли вкрай необхідно вчиняти заходи щодо поліпшення культури міжнаціонального спілкування. Тому проект “Інтеркультура” – це зразок того, як треба вирішувати найгостріші міжнаціональні та міжрелігійні проблеми, не породжуючи при цьому нових. Від Прибалтики до Іспанії, від Польщі до Узбекистану народи хочуть бачити себе вільними, незалежними, рівноправними. У нас є так багато міжнародних мов, що єднають нас – Наука, Мистецтво, Мир, Краса, Культура, Творчість, Дружба... так багато шляхів до співтворчості. Караван “ІНТЕРКУЛЬТУРА” єднає їх – але в той самий час залишається одним із цих шляхів. Я бачу велике майбутнє цього проекту і тому прошу вас підтримати його, хто як тільки зможе. Дякую. |
